Коли Ігорю було 13 років він разом з друзями грав у хованки. Через необережність він сховався в трансформаторній будці і його вдарило 10 000 вольт.
Про свою історію Ігор розповів на youtubе-каналі "TUT.BY".
Зараз Ігорю 32 роки, але він і досідобре пам'ятає той день. Напередодні свого дня народження хлопець прийшов після тренування і побачив, що у дворі грають його друзі. Він підійшов до них, і вони почали грати в хованки.
Хлопчик помітив якусь прочинену залізну шафу і вирішив там сховатися: забрався всередину, закрив двері, а потім загорівся. Це була трансформаторна будка і по хлопчикові пройшов струм в 10 000 вольт.
Розряд зайшов у вухо, пройшов по всьому тілу і вийшов через пальці. Тоді на хлопцю була майка - від неї залишився тільки комір. Все інше згоріло. Очевидці згадують, що тоді швидка їхала 20 хвилин, а Ігор весь цей час бігав по двору і кричав від болю.
"Мама чує звук, в двері стукають. Мама каже, Я навіть не пам'ятаю, як я з п'ятого поверху спустилася і почала просто ловити тебе. Тому що я бігав в шоковому стані, тікав від усіх. Весь чорний виходить від шиї і до пояса, у мене там чорна футболка, залишився комір від неї і шматочок футболки", — згадує він.
Ігор, скріншот з відео
У лікарні встановили - у хлопчика опік 65% тіла через удар електрикою. 3 місяці Ігор не вставав з ліжка і жив з моторошним болем. Лікарі близько двох місяців говорили батькам, що він не виживе. Хлопчику зробили близько 20 операцій. Майже всі - пересадки шкіри. Її брали, наприклад, на стегні і пересаджували на уражені ділянки тіла.
"Біль такий, що психологічно ти його не витримуєш. Тому що всі операції, перші, робили під загальним наркозом, а потім вже під місцевим, тому що велика кількість була загальних наркозів. У мене була одна ситуація, коли у мене вже була клінічна смерть. І потім мені вже робили під місцевим наркозом", — згадує Ігор.
Наступний етап у відновленні Ігоря - були пластичні операції, щоб хоч якось відновити пошкоджену шкіру. Поки нова шкіра приживалася, йому доводилося заново вчитися ходити, їсти і виконувати хоч якісь буденні функції. Але це не зломило хлопчика, і йому вдалося прийняти себе і жити повноцінним життям.
