Лікар пульмонолог вищої категорії, завідуюча відділенням Вікторія Ялтонська опублікувала на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook пост, в якому описала історію однієї ночі, протягом якої сім'ї згадали всі молитви зі словами "Будь ласка, живи" і "Дихай".
Вона почала розповідь про невідомого українця, про відповідальність за всі результати. Сталося все в листопаді 2020 року. Чоловіка везли протягом 12 годин, двічі з'їжджаючи з траси, щоб поміняти кисневі балони.
"Ще не було досвіду таких транспортувань, але вже знали, що "будь-яке транспортування погіршує прогноз". Лікар швидкої допомоги до цього кілька років вивозив поранених з передової. Він багато побачив. Але той маршрут дався йому непросто. Везли в одну з кращих лікарень країни – мою лікарню, до моїх колег. І гордість змішувалася з важким тягарем відповідальності. Довезти. З низькою сатурацією, але в свідомості. Бадьорився...", - пише Вікторія в публікації.
У всіх в думках спочатку було лише одне - вони встигли. Однак через добу сталося різке погіршення, чоловік опинився в критичному стані. Залишалося молитися, але тривали тижні в реанімації, День народження в лікарняному ліжку і подарунок - дали послухати голос сина.
Метінвест допоміг придбати обладнання для лікарні Покровська
Проходить час, українця виписують із "загального" відділення, але відразу ж змінюється колір обличчя, сатурація не тримається. Відбувається переосмислення події, контакт з кисневим концентратором тривав цілий місяць. Але все ж вийшов з лікарні, взяв відпустку і повернувся на батьківщину, щоб відпочити і піддатися "індивідуальній програмі реабілітації".
"Повернувся на роботу. А рівно через шість місяців-зробив щеплення. Не питаючи і не радячись. Без тіні сумніву. Тому, що він-вижив. Я щаслива, що працюю поруч зі справжніми Ангелами в білих халатах! Вдячна колегам за професіоналізм! За частинку себе, яку вони вкладають у пацієнтів. За участь, підтримку і людяність", - розповідає жінка.
