Бойовий медик Оксана дивом врятувалася після обстрілу "Градами" і стала янголом-охоронцем для воїнів ЗСУ: "Вже нічого не боюся"

Фельдшер медичного пункту механізованого батальйону однієї з механізованих бригад Збройних Сил України старший сержант Оксана розповіла про своє життя на фронті.

Про це стало відомо з ООС в Facebook. До служби в українській армії Оксана, яка має 25-річний медичний стаж, два роки працювала з ветеранами АТО в Уманській районній лікарні. Зараз жінка виконує бойові завдання на Світлодарській дузі. За п'ять років війни вона врятувала не один десяток бійців.

"Спілкуючись із колишніми воїнами в цивільній лікарні, я багато почула про боротьбу із окупантами. Незважаючи на різність і суб’єктивність сприйняття реалій війни, всі ці розповіді АТОвців об’єднував високий рівень патріотизму і гордість за свої дії. Поступово й мені дуже захотілось побувати "на нулях", щоб зробити свій маленький внесок в загальну перемогу", - згадує старший сержант Оксана.

У 2016 році Оксана вирушила на фронт. Біля Гранітного Донецької області пройшла бойове хрещення і швидко навчилася діяти в екстремальних умовах.

"Нині я перебуваю вже у п’ятій ротації на Сході України. Із кожним ворожим обстрілом, автоматично кладу біля себе медичну сумку та дізнаюся про місцезнаходження водія медевакуатора. Після прибуття ж нашого механізованого батальйону до нових бойових позицій, ми вивчаємо місцевість та визначаємось із маршрутами та порядком евакуації. Ми враховуємо все: від захисних властивостей рельєфу місцевості до стану доріг під час можливої негоди", - розповіла медик.

Коли заліковує поранення бійців, вона часто виступає в ролі психолога. Відволікає їх від неприємного процесу і розповідає про себе, заспокоюючи пораненого розмовами. Вдома її чекають донька і онук Матвійчик. Ці дві найдорожчі для Оксани людини підтримують її добрим словом. Про зустріч з ними більше мріє жінка-військовослужбовець під час бойових відряджень.

У 2018 році до Дня медичного працівника Оксана указом Глави держави отримала медаль "За військову службу України". Однак, як вона сама вважає, головною нагородою за участь в АТО/ООС стало б те, щоб після війни всі побратими і сестри повернуться додому живими.

Нагадаємо, підгується на перекладині 12 разів, а потім тягає каструлі з їжею: веселун Сергій, який не боїться ні окопів, ні окропу

Як повідомляв Знай.uа, хоче показати доньці Крим: офіцер переїхав з півострова, щоб повернути рідні землі в лавах ЗСУ

Також портал Знай.uа писав, що воін ЗСУ Тимур сподівався на міліцію і армію України в 2014, але пішов воювати на Донбасі сам: "І на що перетворили мирне життя"