Цей молодий чоловік офіцер Збройних сил України, вже 4 місяці гідно виконує свої бойові обов'язки в районі проведення ООС, командуючи цілим взводом. Навіть незважаючи на те, що в родині ніхто не носив офіцерські погони, хлопець з дитинства мріяв стати військовим.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяПро історію Юліана стало відомо завдяки повідомленню порталу ArmyInform.
"Як би це не звучало банально, але коли в школі і садку всі малювали квіточки і тварин, я вимальовував танки і літаки", ‒ ділиться спогадами офіцер.
Не останнім фактором у виборі майбутньої професії стала і війна на сході країни.
"Влітку 2014 року мені було 14. Пам'ятаю, я відпочивав у батька в селі і ми разом бачили по телебаченню, як Донбасом ступає "русский мир". Тоді намагався зрозуміти, як це-бути 14-річним підлітком, який потрапив у бійку під назвою війна. Тоді я вже остаточно визначився з майбутнім.", - розповів Юліан.
Коли Юліан з однокласниками святкували випускний, всі знали, що хлопець їде до Львова вступати до військового вузу. Не дивно і те, що улюбленими предметами навчання у Юліана вже в курсантські роки стали вогнева підготовка і тактика.
Влітку цього року Юліан закінчив факультет бойового застосування військ Національної академії сухопутних військ імені гетьмана П.Сагайдачного і отримав перше офіцерське звання. За рейтингом в навчанні офіцер опинився в числі тих, хто має право вибирати майбутнє місце служби самостійно. Так він потрапив в одну з механізованих бригад.
"Я свідомо вибирав бойову бригаду, оскільки вважаю, що кожен офіцер-випускник в наш час повинен нюхнути пороху", ‒ ділиться думками військовий.
Посаду Юлій прийняв вже на фронті, адже частина на момент його Прибуття до підрозділу виконувала бойове завдання в районі проведення ООС. Тут його чекало чергове випробування - потрібно було завоювати авторитет серед підлеглих, які іноді були старші за нього в два рази і провели на війні не один рік…
"Виручили знання, які я отримав в Академії. Звичайно, спочатку на мене дивилися, як на дитину, але коли почалися заняття, я надавав нову інформацію про озброєння, про тактику ведення бою, які застосовують в іноземних арміях. Крім того, намагався вникнути в проблеми кожного ‒ десь допомогти, десь підтримати, десь відстоював свою позицію як керівник. Згодом довів, що я вмію, знаю, зможу", ‒ розповідає офіцер.
До речі, через вміння будувати відносини і дипломатичності характеру, а також через ім'я, яке носив відомий полководець, нещодавно побратими дали молодому офіцеру позивний "Цезар".
Зараз Юліан, як і всі воїни бригади, чекає на повернення додому. Мріє обійняти батька, який неймовірно пишається сином, і бабусю, яка навіть не знає, що онук знаходиться на фронті.
Раніше повідомляли, 21-річний воїн ЗСУ Олександр знайшов, що відповісти за Слов'янськ у 2014-му, коли йому було 14: "У конфлікти не вступаю".
Як повідомляв Знай.uа, воїн ЗСУ помер на Донбасі після масових обстрілів окупантів: наші захисники відповіли За побратима.
Знай.uа писав, історія бійця Сергія з передової на Донбасі, яка викличе мороз по шкірі: "Ми ніколи не допустимо...".
