Лариса Ніцой отримала вражаючого листа заробітчанина про українську мову: "Какая разніца"

Ларисі Ніцой, яка є активною мовозахисницею, надійшов лист від українського заробітчанина Юрія Кириченка із Америки.

У листі він розповів історію, яка сталася із ним у реальному житті нещодавно. Він каже, що саме завдяки цій історії, він зрозумів, наскільки велике значення у житті кожної людини має рідна мова, особливо, за кордоном.

"Я був студентом одного з навчальних закладів на заході США. Як і більшість студентської молоді в Америці, я працював влітку для того, щоб заробити гроші на навчання. Місцем моєї роботи був найголовніший і найвідоміший національний парк у США - Єллоустоун у штаті Вайомінг. Особливістю роботи в цьому парку було те, що всі його робітники, а вони були з дуже багатьох країн світу, носили бейджі з іменем і місцем, звідки ця людина приїхала. Якщо ти американець - в тебе на бейджі написане ім'я і штат, а якщо іноземець - то ім'я і країна походження."

На бейджику Юрія був напис "Україна". Парк, де працював Юрій, щодня приймав безліч туристів. Були і українці, проте, спілкуватися із ними було дуже важко, саме через мовний бар'єр.

"В той час, коли Україна зі зброєю в руках бореться за свою національну ідентичність, є українці, які не розуміють, як важливо використовувати засоби комунікації рідною мовою. В один із днів зі мною на зміні працювала: китаянка, американець, італієць, чешка, полячка, словенка (перелік людей постійно змінювався за розкладом).

Робоча мова спілкування, звичайно, була англійська для всіх, але, прочитавши написи на бейджі та ідентифікувавши своїх земляків, туристи одразу ж переходили на рідну мову. Китайці спілкувалися мандарином, поляки - польською, італійці - італійською, французи - французькою. Це дозволяло швидко пояснити всі нюанси роботи парку і забезпечити найкращі умови для відвідувачів. Адже, як приємно почути поради і настанови своєю мовою від працівників парку в іншій частині планети."

Одного дня до Юрія підійшла молода пара. Юрій каже, що було помітно, що родина заможна і батьки привезли дитину показати їй стада живих бізонів.

"І, привітавшись "здравствуйтє", з ентузіазмом почала питати мене: "Как вам тут работаєцца і как ви сюда папалі?" Я з американською усмішкою, як нас і вчили відповідно до всіх корпоративних правил, щиро вітаюся англійською і розповідаю їм, що я український студент і зараз навчаюся в США, а працюю тут, щоб підтримати себе фінансово. Вони вдивляються ще раз у бейдж і питають мене повторно: "Так вы із Украины?" Кажу, що так, я з Києва. "Так мы тоже, мы с Абалони". Тоді я їм одразу відповідаю українською: "А чому ви не говорите українською?" На це батько мені одразу каже дратівливим тоном: "А какая разніца, что абізательна гаварить па украинскі?"

Тобто, саме тому, що українці не говорили українською, Юрій не зміг ідентифікувати їх як українців:

"ЯК же я можу вас ТУТ визначити ЯК УКРАЇНЦІВ, окрім як за мовою спілкування?" Вони і задумалися на секунду. В нашій розмові виникла довга пауза... усмішки зійшли з наших облич... більше вони в мене нічого не питали і пішли далі."

Відтоді, Юрко впевнений, що один із найважливіших маркерів українця за кордоном є українська мова.

"Нам треба завжди "за замовчуванням" починати розмову з української, інакше ми НЕ ЗМОЖЕМО ІДЕНТИФІКУВАТИ себе як ОКРЕМИЙ народ. Тому мова - це найважливіша наша цінність. Сподіваюся, ви зможете перепостити мою історію, щоб люди перестали казати "какая разніца?""

Нагадаємо, Лариса Ніцой "провчила" гурт Green Grey за незнання української мови, дісталося більше за Довбика: "Невже важко перекласти?"

Також, Знай.uа писав Єрмоленко заявив, що українці повинні відроджувати українську мову

Як раніше повідомляв Знай.uа Лариса Ніцой перетворилася на Фаріон, знайшовши на фестивалі "Файне місто" російську музику: "Це команда фас"