Історія Любові Ласкавої і Михайла Цубери з Раків Лісу показує, що будь-які перепони не страшні на шляху у справжніх почуттів. Саме це повертає віру у кохання.
Про це повідомляє "Полісся".
Любов та Михайло зустрілися у нелегкі для обох часи: вона втратила сина і швидко овдовіла з трьома дітьми на руках, він – пережив болючу зраду. Чоловіку було байдуже, що його обраниця старша від нього на 18 років, вони обоє відчували, що це доля. Цьогоріч пара уже й срібне весілля відзначила.
Любов розповідає, що Михайло взяв її уже з трьома дітьми. На той момент найменшому Артурчику було тільки 5 рочків, а старший Юра уже в армії служив, Женя був на рік менший від нього, йому було 17 років.
"Моєму судженому Мішці тоді було тільки 23. Худорлявий, чорновусий. І так якось запав мені в серце. Ми вже 25 років разом. Подумати тільки: я 73-го заміж вийшла, а він – народився", – поділилася Любов Ласкава.
Любов Ласкава, фото "Полісся"
Михайло приїхав на Черкащину на буряки. Як потім зізнався, ледве не силоміць посадили його у той потяг. Одним єдиним чоловіком серед дівчат-заробітчан був. А що оселилася бригада по сусідству з Любов’ю, то часто заходили до неї по побутові дрібнички.
Він знав, як їй тяжко самій, не раз бачив, як сама косить, дрова рубає. Згодом він дізнався, що вона вдова, і почав залицятися. А потім вже й запропонував жити разом. Любу це дуже бентежило, хоча й серце саме линуло до Михайла. Жінка все переймалася, що на велику різницю у віці скаже Михайлова рідня.
Лист із Закарпаття прилетів із благословенням: мати зраділа і прийняла вибір сина, бо відчувала вину за попереднє втручання в особисте почуття – нарадила нещасливий шлюб. Підтримали Любу і її сини. Однак, лише рідня сприйняла це спокійно, інші знайомі, сусіди та односельці почали відмовляти жінку. Мовляв, молодий, покине.
"Та хіба ж в цифрах річ? З ним я почала знову радіти життю. Наче сон. Аж не віриться в те щастя. Так добре, спокійно. Є рідна душа на світі й жити хочеться. Як він мене любить, жаліє. Й досі ревнує! І я його бережу. Душа за ним рветься. За що він мене обрав, ще й з "причепами"? Ніколи не думала, що можна так любити", – зізналася жінка.
Майстер на всі руки, батько, товариш і найкращий дідусь
Жінка з вогниками в очах завжди говорить про свого чоловіка. 25 років вони прожили душа в душу, без всіляких непорозумінь. Люба зізнається, що Михайло дуже працьовитий і справжній майстер на всі руки. І взуття полагодить, і дім зведе, і камін змурує. Усім синам коханої будуватися допомагав.
"Мій Мішка добрий, турботливий. Нікому в допомозі не відмовляє. А діти як його полюбили! Старшим він став за товариша і брата, а для Артура – татом. Змалку про нього піклувався, вкривав, леліяв як рідного. Тепер в онуках моїх душі не відчуває. Він для них – улюблений дідочок", - каже вона.
Люба зізнається, що за 25 років спільного життя Михайло зовсім не змінив свого ставлення до неї. Вона може ще спати, а він і чаю, і кави заварить. Він постійно про неї піклується та не дає засумувати ні на секунду.
"А їсти як любить готувати – наче в ресторані подасть. Дуже вже бідкається, коли на заробітки їде – так картається, що я вдома сама лишаюся. Але ж є інтернет – ми постійно на зв’язку", - підсумувала вона.
