До старту опалювального сезону залишилося кілька місяців, а темпи підготовки енергосистеми викликають дедалі більше запитань. За офіційними звітами, Україна виконала близько 40% запланованих робіт, однак за цими цифрами ховається критичний дисбаланс — грошей бракує, обладнання доводиться чекати понад рік, а кадровий голод лише посилюється.
Як повідомляє Міністерство розвитку громад та територій, на початок липня технічну підготовку пройшли понад 41 000 житлових будинків, 5 200 котелень із тепломережами та більш як 6 500 бюджетних об'єктів — шкіл, дитсадків і лікарень. Держава спрямувала на ці потреби 62 мільярди гривень.
Кошторис зріс до 278 мільярдів, але цього недостатньо
Загальний кошторис програми стійкості, затвердженої рішенням РНБО та указом президента від 14 березня, зріс із початкових 216,3 млрд грн до 278 млрд грн. Фінансування розподілене між державним бюджетом і місцевими громадами, однак міста вже заявляють про хронічну нестачу коштів. В Асоціації міст прямо говорять про «відповідальність без грошей» — громади отримали зобов'язання, але не отримали відповідного фінансового ресурсу.
Обладнання доведеться чекати 14 місяців
Навіть за наявності грошей виникає інша проблема — фізична нестача обладнання. У світі різко зріс попит на когенераційні установки, трансформатори та накопичувачі енергії, через що строки поставок окремих компонентів сягають 9–14 місяців. Для країни, яка прагне завершити основні роботи до осені, це означає, що частину замовленого устаткування можуть просто не встигнути змонтувати до холодів.
Експерт з енергетики Геннадій Рябцев називає одразу чотири критичні виклики: дефіцит фінансування, глобальний брак енергетичного обладнання, складні регуляторні процедури та кадровий голод. До цього додається ще один фактор — будь-який новий енергетичний об'єкт автоматично стає потенційною мішенню для російських атак, що збільшує його вартість і ускладнює захист.
Міста рятуються самотужки
Попри всі труднощі, підготовка в регіонах триває. Дніпро активно кредитується в державних банках, залучаючи власні ресурси. Івано-Франківськ переходить від великих котелень до локальних систем теплопостачання, одночасно завершуючи будівництво нових об'єктів. Луцьк робить ставку на блочно-модульні котельні, але стикається з тим самим викликом, що й десятки інших міст — усій країні потрібне однакове обладнання одночасно.
За даними уряду, понад 70% підприємств тепло- і водопостачання вже забезпечені резервними джерелами живлення, а в роботі перебувають понад 500 об'єктів захисту критичної інфраструктури. Водночас директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко попереджає: окремі рішення дадуть результат лише тоді, коли запрацюють як єдина система. Інакше країна ризикує отримати правильно оформлені документи без реального ефекту під час зимових піків споживання.
Майбутній опалювальний сезон стане випробуванням не лише для електромереж і котелень. Він покаже, чи навчилася українська система управління працювати без традиційної звички відкладати складні рішення до перших морозів.
Раніше портал Знай повідомляв, кабмін перевіряє платіжки за опалення: коли будуть результати і чи можливий перерахунок.
Також наш портал інформував, 278 млрд на опалення: грошей немає, комунальників мобілізують.
Більше деталей читай у матеріалі: опалення під загрозою: фінансування критично не вистачає.
