Підготовка до зими 2026–2027 років в Україні йде повним ходом, однак масштаби викликів змушують бити на сполох. Комплексні плани стійкості регіонів, затверджені рішенням РНБО та введені в дію указом президента ще в березні, оцінюються у 278 млрд грн. Водночас держава спромоглася спрямувати на їх реалізацію лише 67,8 млрд грн — про це повідомила прем'єр-міністр Юлія Свириденко під час засідання Координаційного центру 12 червня.
Що вже зроблено
За словами віцепрем'єра з відновлення Олексія Кулеби, наразі в роботі перебувають понад 500 об'єктів захисту критичної інфраструктури. У сегменті розподіленої теплової генерації законтрактовано або вже поставлено майже 50% необхідних потужностей. Підприємства тепло- та водопостачання більш ніж на 70% забезпечені резервними джерелами живлення. Крім того, до реалізації заплановано 29 спеціальних проєктів із водопостачання у 14 областях — вони мають охопити потреби понад 15 мільйонів громадян.
Гроші є, але не для всіх
Попри оптимістичні цифри з центру, на місцях ситуація виглядає інакше. В Асоціації міст України підготовку до опалювального сезону характеризують як «відповідальність без грошей». Радниця голови АМУ Оксана Продан наголошує: держава винна громадам близько 72 млрд грн компенсації різниці в тарифах на тепло. Без погашення цих боргів комунальні підприємства просто не мають ресурсу для співфінансування масштабних енергетичних проєктів.
Показовою є ситуація в Дніпрі. Загальна вартість плану стійкості для міста — 9 млрд грн. Мер Борис Філатов в ексклюзивному коментарі ZN.UA розповів, що місто вже залучило 4 млрд грн кредитів у державних банках, тоді як державне фінансування становить лише 40 млн грн. «Звісно ж, це величезні кошти, і самотужки на місці ми не впораємося. Скільки ще і коли зможуть виділити з центру — дуже цікаве питання», — зазначив міський голова.
Кадровий голод і проблеми з газом
Ще один критичний виклик — брак робочих рук. Філатов прямо заявив, що чекає на анонсовану урядом реформу мобілізації: «Коли комунальників і підрядників мобілізують просто під час роботи на прильотах або будівництві, це паралізує все міське господарство». Без людей та грошей, за його словами, нічого «не поїде».
Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків додає до переліку проблем взаємодію з газовими компаніями. «Є серйозні проблеми з газовиками. Ми не розуміємо сьогодні достеменно, як відбуватиметься пуск газу на нові котельні», — каже він. У місті триває масштабний перехід від великих котелень до локальних систем теплопостачання: в роботі 13 об'єктів, які мають запрацювати до 1 листопада.
Прифронтові реалії
Дніпропетровщина як прифронтовий регіон стикається з подвійним навантаженням. За словами начальника ОВА Олександра Ганжі, план стійкості області передбачає чотири напрями: захист критичної інфраструктури, резервне живлення, розбудова теплової генерації та додаткові об'єкти електрогенерації. Загальна потреба — понад 20 млрд грн. «Дніпропетровщина щодня потерпає від ворожих атак. Це призводить до руйнувань цивільної та критичної інфраструктури. Але робимо усе можливе й неможливе, щоб підготуватися», — запевнив Ганжа.
Ситуація в Києві додатково ускладнюється конфліктом повноважень між міською та військовою адміністраціями, що гальмує погодження столичного плану стійкості. Експерти попереджають: навіть за наявності ресурсів ефективність підготовки залежить від якості координації між різними центрами управління.
Раніше портал Знай повідомляв, "зимова" комуналка: українці зможуть зменшити майбутні платіжки.
Також наш портал інформував, центральне опалення відключать назавжди: хто встигне до вересня.
