Попри цифровізацію процедури через застосунок "Дія", практика показує: значна частина заяв на компенсацію за програмою "єВідновлення" супроводжується юридичними проблемами. Частина з них — через неточності в документах самих заявників, інша — через різне трактування законодавства комісіями органів місцевого самоврядування. Як наслідок, питання реалізації права на компенсацію дедалі частіше стає предметом судового розгляду.
Як повідомляє "Судово-юридична газета", найбільші труднощі з отриманням компенсації виникають щодо житла на тимчасово окупованих територіях — провести обстеження та підтвердити факт пошкодження там часто неможливо. Цією правовою невизначеністю користуються шахраї, які обіцяють "гарантовані компенсації" через посередників. Водночас чинне законодавство не передбачає жодних обхідних шляхів — усе виключно через офіційну процедуру.
Найпоширеніші помилки, через які відмовляють у виплатах
Відсутність реєстрації права власності. Найчастіше проблема виникає з нерухомістю, права на яку набули багато років тому й не внесли до Державного реєстру речових прав. Формально людина може бути власником будинку чи квартири, однак без актуальних реєстраційних відомостей розгляд заяви ускладнюється або стає неможливим.
Невідповідність технічної документації. Ідеться про об'єкти незавершеного будівництва, самочинні добудови, реконструкції, а також житло, технічні характеристики якого не збігаються з даними державних реєстрів. Розбіжності щодо площі, складу приміщень або проведених перепланувань — це пряма підстава для відмови.
Неналежне документування пошкоджень. Хоча закон не зобов'язує заявника самостійно проводити технічні експертизи, відсутність фотофіксації, актів обстеження чи інших доказів серйозно ускладнює встановлення обставин руйнування. На практиці комісії нерідко покладають на заявників надмірний доказовий тягар.
Спадкове майно без завершеного оформлення. Заявники часто звертаються за компенсацією до завершення процедури прийняття спадщини або без державної реєстрації права власності за спадкоємцем. Якщо правовстановлюючі документи втрачені, а спадкові права є предметом спору між кількома особами — отримання компенсації може затягнутися на місяці.
Спроба отримати компенсацію за житло, придбане вже після руйнування. Показовий кейс №320/48639/23: апеляційний суд підтримав відмову у виплаті, оскільки заявниця купила пошкоджений будинок уже після його руйнування внаслідок бойових дій. Право на компенсацію пов'язується з особою, яка була власником на момент пошкодження.
Що кажуть суди
Верховний Суд у справі №945/1826/24 наголосив: саме на заявника покладається обов'язок довести факт шкоди та її розмір. Для підтвердження збитків можуть використовуватися акти обстеження, висновки експертів, фото- і відеофіксація, витяги з реєстрів та документи про право власності.
Водночас у справі №400/3394/24 суд став на бік заявника: комісія відмовила у компенсації, бо в будинку тривалий час ніхто не проживав і він був у занедбаному стані до початку бойових дій. Суд визнав таке рішення протиправним — ці обставини не є передбаченою законом підставою для відмови.
Як не втратити компенсацію: практичні кроки
1. Перевірте реєстрацію права власності. Перед поданням заяви через "Дію" переконайтеся, що ваше житло внесене до Державного реєстру речових прав, а реєстраційні дані відповідають фактичним характеристикам об'єкта.
2. Оформіть спадщину заздалегідь. Якщо житло успадковане — завершіть процедуру прийняття спадщини та здійсніть державну реєстрацію права власності до подання заяви на компенсацію.
3. Фіксуйте пошкодження максимально повно. Одразу після руйнувань зробіть детальну фото- та відеозйомку, збережіть акти обстеження від органів влади, повідомлення про пошкодження та будь-які інші документи, що підтверджують характер і обсяг руйнувань.
4. У разі відмови — аналізуйте мотиви. Не кожне негативне рішення комісії означає відсутність права на компенсацію. Часто проблему можна усунути, подавши додаткові документи, або оскаржити рішення в судовому порядку. Як показує практика, суди нерідко стають на бік заявників.
Раніше портал Знай повідомляв, тцк на порозі: без поліції та ухвали суду заходити в житло — злочин.
Також наш портал інформував, залишать на вулиці без копійки грошей: в українців масово відбирають житло за борги.
Більше деталей читай у матеріалі: від 2,6 до 25 років на квартиру: дослідження показало, кому в Україні житло не по кишені.
