12 червня 2026 року Кабінет Міністрів ухвалив постанову №768, якою запустив дворічний експериментальний проєкт «мотиваційних контрактів» у Силах оборони. Документ обіцяє військовим фіксовані терміни служби, суттєве підвищення виплат і — найголовніше — гарантовану відстрочку після завершення контракту. Але, як з'ясувалося, усе це може виявитися юридичною фікцією.
Що обіцяє постанова №768
Згідно з документом, нові контракти мають чіткі терміни: 14 місяців — для цивільних, 10 місяців — для чинних військових, 6 і більше місяців — для звільнених зі служби під час особливого періоду. Грошове забезпечення теж безпрецедентне: додаткова винагорода до 100 000 грн на місяць за участь у бойових діях, а загальна «стеля» виплат сягає 460 000 грн.
Крім базових шести місяців відстрочки після контракту, обіцяють ще й бонус — додатковий місяць за кожні 30 днів безпосередньої участі в боях. Тобто чим довше воюєш, тим більше часу на відновлення отримуєш. Звучить привабливо.
Окремо міністр оборони Михайло Федоров анонсував, що з кінця осені 2026 року указом президента розпочнуть часткове звільнення військових, які служать з 2022 року і раніше. А з 12 червня запустили 100-денне «вікно» для спрощеного повернення після СЗЧ через застосунок «Армія+».
Юридична пастка: що кажуть у Раді
Член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський в інтерв'ю Радіо NV наголосив: попри привабливі анонси, для реалізації обіцяного немає законодавчого підґрунтя. Постанова Кабміну — це підзаконний акт, який не може вводити нові права та гарантії, якщо вони не передбачені законом.
А стаття 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не містить жодної норми про відстрочку для осіб після завершення військової служби за контрактом. Тобто Кабмін фактично створив паралельне регулювання, яке суперечить чинному законодавству. Це означає, що норми постанови №768 можуть бути оскаржені в суді, а обіцяна відстрочка — не надана.
Окрема проблема — механізм реалізації. Після закінчення контракту військовослужбовець автоматично набуває статусу військовозобов'язаного і стає «законною ціллю» для ТЦК. Постанова не містить чіткого порядку автоматичного оформлення відстрочки, строків та відповідальних органів. На практиці це створює ризик повторної мобілізації одразу після звільнення.
Що зі звільненням ветеранів
Не менш проблемним є й механізм звільнення військових указом президента. Велика Палата Верховного Суду чітко окреслила: президент уповноважений звільняти зі служби лише вище командування — генералів та адміралів. А під час воєнного стану навіть таке звільнення законом не передбачене.
Для того щоб обіцяний механізм запрацював, потрібно спочатку внести зміни до законів «Про військовий обов'язок і військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Без цього указ президента ризикує бути визнаним таким, що суперечить законодавству.
Як зазначає Веніславський, постанова Кабміну та анонсований указ президента існують у правовому вакуумі. Вони створюють систему нових правил, обіцяють гарантії, але роблять це поза законом — а отже, будь-якої миті ці обіцянки можуть бути скасовані.
Раніше портал Знай повідомляв, підпишеш контракт — отримаєш відстрочку: нові правила від Міноборони.
Також наш портал інформував, контракт за новими правилами: кому гарантують відстрочку.
