Старший лейтенант Світлана зберігає три дуже важливих для неї світлини. З них на неї дивляться прадід, дідусь, тато і мама. Окрім родинних зв'язків є ще дещо, що їх об'єднує - всі вони були офіцерами й кожен у свій час захищав Батьківщину від ворожої навали.
Саме тому й Світлана пішла їхніми стопами та стала на захист своєї держави та її суверенітету, повідомляється на фейсбук-сторінці "Операції об'єднаних сил".

"Я дуже шкодую, що не зробила цей крок набагато раніше, а лише наважилась на нього з початком російської агресії. Можливо б тоді я принесла б ще більше користі", - каже вона.

Старший лейтинант Світлана, фото з фейсбук
Старший лейтинант Світлана, фото з фейсбук

Зараз Світлана працює на дуже складній ділянці – вона психолог. Завдяки своїй сумлінній праці, вона навіть увійшла до трійки кращих психологів Збройних Сил України.
Після завершення вишу, Світлана тривалий час працювала психологом у школі. Та коли їй довелось зіткнутись з зовсім іншим аспектом роботи – бойовими психологічними травмами, вона доклала чималих зусиль, щоб отримати нові для себе знання.

"Психолог має постійно розвиватись. Це професія, яка хоч і має певні шаблони, та не терпить шаблонності в роботі", - каже Світлана

Її робота не легка, одного разу їй навіть довелося працювати з хлопцем, що в результаті ворожого обстрілу, та тривалого вогневого зіткнення отримав психологічну травму. Потім Світлана зустріла його в одному з реабілітаційних центрів, і тоді воїн поставив їй питання:

"Чому вас, психологів не було на фронті? От там, коли мені була потрібна допомога, то зі мною працювала якийсь бойовий медик. Правда вона лише розпитувала... Для мене це було певне визнання. Людина, хоч і не пам’ятала мене, через стрес, але пам’ятала і сприйняла мої слова", - каже вона.

Зараз вона виконує свої обов’язки в районі проведення операції Об’єднаних сил. Там вона допомагає військовим впоратися з усіма психологічними проблемами, які трапляться на їх шляху.