У сучасному світі автомобіль сприймається виключно, як засіб пересування: за навіть відносно невеликі гроші майже будь-хто може дозволити собі машину.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяВтім, в минулому столітті ситуація йшла зовсім по-іншому і дозволити собі автомобіль міг далеко не кожен, навіть при наявності грошових коштів. У російських ЗМІ нагадали, з чим доводилося стикатися охочому придбати собі машину.
Про це повідомляє "Хайзер".
Так, в теорії, звичайно, радянський громадянин міг купити УАЗ, РАФ або "Волгу", проте купити їх можна було тільки в списаному стані, про нові екземпляри" з салону " мови і не йшло. Були моделі "Москвич" і ВАЗ в кузовах універсал, але їх було досить мало. Крім того, варто враховувати, що в 1980 році середня заробітна плата в СРСР становила приблизно 168 рублів 90 копійок.
Враховуючи цей рівень зарплати, стає зрозуміло, що неймовірно дорогою покупкою був, по суті, абсолютно кожен автомобіль радянського виробництва. Наприклад, бюджетний ЗАЗ-968М коштував 5 600 рублів, а "Москвич" 21406 і ІЖ "Комбі" коштували 7 400 і 7 500 рублів відповідно. Компактний позашляховик ВАЗ - 2121" Нива "коштувала 10 300 рублів, проте найдорожчим автомобілем все ж була" Волга", яка оцінювалася в 11 200 рублів. При цьому купити ці машини навіть при наявності необхідної суми, прийшовши в салон, було просто не можна.
Спочатку потрібно було написати заяви в місцевкомі за місцем роботи. Передбачалася спеціальна квота, яка визначалися тим, наскільки значущим підприємство або НДІ було для країни. Після того, як оформлялися документи, охочого придбати автомобіль ставили в чергу, для цього він купував листівку на пошті і вписував в неї місце проживання. Чекати в черзі доводилося від місяця до декількох років. При цьому бувало так, що черга підходила вкрай невдало, коли у людини не було на руках грошей.
