Програма «Доступні кредити 5-7-9%», яка з 2020 року допомагає підприємцям отримувати фінансування за зниженими ставками, зіткнулася з серйозною проблемою. Держава накопичила рекордний борг перед банками-учасниками — станом на липень 2026 року сума невиплачених компенсацій сягнула 8,8 млрд грн. Про це повідомляє НЕНЬКА ІНФО з посиланням на дані Національної установи розвитку, отримані у відповідь на запит «Економічної правди».
Масштаб проблеми вражає: ще рік тому, у липні 2025-го, борг становив лише 1,4 млрд грн. Таким чином, за 12 місяців заборгованість збільшилася у 6,3 раза — на 7,4 млрд грн. На початку 2026 року сума була близько 7,2 млрд грн, а за пів року додалося ще 1,6 млрд грн.
Тривожним сигналом стало те, що борг продовжив зростати навіть після надходження бюджетного фінансування. Раніше держава накопичувала прострочені компенсації наприкінці бюджетного періоду, а з новими асигнуваннями частково їх погашала. У 2026 році цей механізм перестав працювати: заборгованість збільшується навіть у середині року.
Кредитний портфель зростає швидше за бюджетні можливості
Паралельно з накопиченням боргу стрімко збільшується й загальний портфель пільгових кредитів. На початку року він становив 150,1 млрд грн, а на початок липня — вже 189,3 млрд грн. Лише за шість місяців приріст склав 39,2 млрд грн (+26%).
Це означає, що держава має компенсувати банкам відсотки за дедалі більшою кількістю позик. Якщо бюджетне фінансування не зростатиме пропорційно, розрив між нарахованими та фактично виплаченими компенсаціями лише збільшуватиметься.
Програма постійно розширюється: у 2026 році уряд збільшив максимальний розмір інвестиційних кредитів на енергетичні проєкти зі 150 млн грн до 250 млн грн, запровадив фінансування енергетичного обладнання під 0%, розширив підтримку підприємств у прифронтових регіонах. Для бізнесу в зонах високого воєнного ризику діє ставка 1% річних протягом перших п'яти років та 5% надалі.
Що прогнозує Національний банк
У червні НБУ попередив: до кінця 2026 року заборгованість держави за програмою може зрости приблизно до 10 млрд грн. Враховуючи, що на початку липня сума вже становила 8,8 млрд грн, для реалізації цього прогнозу достатньо приросту лише на 1,2 млрд грн — тобто сценарій виглядає більш ніж реалістичним.
Міністерство фінансів раніше визнавало ці суми «квазізаборгованістю» — формально вони можуть не обліковуватися як класичний державний борг, однак фактично створюють фінансові та репутаційні ризики для всієї системи.
Як це вплине на позичальників
Національна установа розвитку запевняє: випадків, коли банки стягували з підприємців додаткові платежі чи збільшували комісії для компенсації затримок, не виявлено. За правилами програми загальний розмір комісій не може перевищувати 1,5% від суми кредиту, і це контролюють як установа розвитку, так і Державна аудиторська служба.
Однак відсутність додаткових комісій не означає, що ситуація не впливає на ринок. Банки можуть обережніше погоджувати нові заявки, віддавати перевагу фінансово стійкішим клієнтам або активніше пропонувати звичайні ринкові кредити, за якими не потрібно чекати державної компенсації. Особливо вразливими є невеликі приватні банки з обмеженим запасом ліквідності.
Для малого бізнесу пільгові позики за програмою «5-7-9%» залишаються одним із найдоступніших джерел довгострокового фінансування. За шість років дії програми українські підприємства отримали близько 137 тисяч кредитів на загальну суму понад 500 млрд грн. Якщо темпи зростання портфеля збережуться, а бюджетні виплати не прискоряться, доступ до пільгового фінансування може ускладнитися.
Раніше портал Знай повідомляв, банки списуватимуть борги з карток автоматично: рахунки перевірятимуть щогодини.
Також наш портал інформував, шахраї вкрали SIM-картку й оформили кредити на 65 000 грн: суд скасував борги ветерана.
