Українські супермаркети рясніють товарами, однак не все, що стоїть на полицях під виглядом вершкового масла чи сиру, відповідає заявленому складу. За даними Держпродспоживслужби, під час 615 позапланових перевірок у сфері обігу молочних продуктів порушення зафіксували приблизно у 20% випадків. І ця цифра — лише верхівка айсберга.

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO) визначає харчове шахрайство (food fraud) як будь-яку навмисну дію з обману покупців заради економічної вигоди. Ідеться не про випадкові помилки на виробництві, а про цілеспрямовану підміну дорогих інгредієнтів дешевшими, фальсифікацію маркування, маніпуляції з термінами придатності та підробку сертифікатів. Про це йдеться в матеріалі «Дзеркала тижня».

Вершкове масло — національний рекордсмен із підробок

Головним маркером харчового шахрайства в Україні роками залишається вершкове масло. Схема проста: молочний жир частково або повністю замінюють пальмовим жиром. Формально такий продукт має продаватися як «спред» або «молоковмісний продукт», але на практиці його маркують як повноцінне масло — і покупець платить за якість, якої не отримує.

Під час війни ситуація загострилася. Різке зростання собівартості молока штовхає виробників до економії: замінити дорогий молочний жир дешевою пальмовою олією — спокуса, перед якою встояли не всі. Як повідомляє Держпродспоживслужба, переважна більшість виявлених порушень стосувалася недостовірного маркування та неналежного інформування споживачів — це та тонка межа, за якою «недбалість» перетворюється на відвертий обман.

Підроблені продукти на полицях супермаркетів
Підроблені продукти на полицях супермаркетів
Найчастіше в Україні підробляють вершкове масло, сири та мед

Мед, оливкова олія, риба: глобальні хаби фальсифікату

У світовому масштабі експерти FAO виділяють три ключові зони food fraud: оливкову олію, рибу та мед. Оливкову олію розбавляють дешевими рослинними жирами, а категорію extra virgin ставлять на пляшки з продуктом, який ніколи не бачив італійських оливкових гаїв. Ринок оливкової олії оцінюється у 15–18 млрд доларів на рік — масштаби шахрайства колосальні.

Рибний сектор вражає ще більше: за оцінками FAO, близько 20% світової торгівлі рибою та морепродуктами пов'язано з різними формами шахрайства. Дешевий пангасіус маркують як дорогу тріску, аквакультурну рибу видають за дику, а надмірне глазурування льодом збільшує вагу товару на 30–40%. Кожен п'ятий із понад 25 тисяч перевірених зразків риби у світі виявився неправильно маркованим, свідчить глобальне дослідження Oceana.

Мед — окрема больова точка для України. Дослідження Єврокомісії 2021–2022 років показало: 46% партій меду, що ввозяться до ЄС, мали ознаки фальсифікації. Україна — один із найбільших постачальників меду до Європи, і саме українська продукція дедалі частіше опиняється під пильною увагою перевірок. Із листопада 2024 року ЄС посилив вимоги до імпорту меду з України — тепер дозвіл на поставки мають лише виробники, чиї потужності внесено до спеціальних списків.

Як відрізнити справжнє масло від фальсифікату

Пересічному покупцеві не потрібна лабораторія, щоб знизити ризик придбати підробку. Ось базові правила, які допоможуть обрати якісний продукт:

  • Читайте склад. У справжньому вершковому маслі має бути лише молоко/вершки — без жодних рослинних жирів. Якщо бачите «пальмову олію», «кокосову олію», «замінник молочного жиру» — це не масло.
  • Ціна має значення. Занадто дешеве масло — майже гарантована підробка. Собівартість кілограма якісного вершкового масла не може бути нижчою за ринкову ціну молочної сировини.
  • Перевірте маркування. ДСТУ на вершкове масло — 4399:2005. Якщо на пачці зазначено ТУ (технічні умови) замість ДСТУ — виробник сам встановлював стандарти, і вони можуть бути далекими від якості.
  • Поведінка при нагріванні. Справжнє масло тане рівномірно, без розшарування. Фальсифікат із рослинними жирами залишає на сковорідці білий осад або розпадається на фракції.
  • Твердість із холодильника. Натуральне масло після холодильника тверде, ріжеться з крихтами. Продукт із пальмовим жиром навіть охолодженим залишається пластичним.

На рівні законодавства в Україні досі не існує чіткого юридичного визначення понять «харчове шахрайство» чи «фальсифікований харчовий продукт». Втім, влада анонсувала зміни до закону до кінця 2026 року — євроінтеграція зобов'язує привести національне регулювання у відповідність до стандартів ЄС. Поки ж покупцям лишається розраховувати на власну уважність.

Раніше портал Знай повідомляв, дефляція вперше за рік: ціни на яйця впали на 27%, овочі подешевшали на 12%.

Також наш портал інформував, магазини непомітно переписали ціни: що подешевшало.