Міністерство фінансів України суттєво розширило правила міжнародного автоматичного обміну податковою інформацією. Відтепер до системи тотальної фінансової прозорості підключаються банки, а разом із ними — криптовалютні біржі, кастодіальні сервіси та емітенти електронних гаманців. Відповідний наказ Мінфіну №316 від 15 червня набув чинності з 1 липня 2026 року.
Як повідомляє PaySpace Magazine з посиланням на Державну податкову службу, Україна імплементувала стандарт CRS 2.0, схвалений Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Якщо раніше автоматичний обмін даними стосувався переважно класичних банківських депозитів, то тепер у поле зору податківців потрапляють криптоактиви, електронні гроші та цифрові валюти центральних банків (CBDC).
Фактично це означає, що жоден скільки-небудь значний рахунок на криптобіржі не залишиться непоміченим. Фінансові установи зобов'язані проводити належну перевірку клієнтів (due diligence), визначати підзвітних осіб і передавати інформацію про відповідні рахунки до податкових органів. Причому до кастодіальних рахунків тепер прирівнюється навіть зберігання приватних криптографічних ключів клієнтів.
Порогові суми та дедлайни перевірки
Для фінансових установ встановлено чіткий перехідний період із конкретними сумами. До 31 грудня 2026 року криптобіржі повинні завершити перевірку рахунків фізичних осіб із залишком понад еквівалент 1 мільйон доларів США. До кінця 2027 року перевірці підлягають усі інші рахунки фізичних осіб, а також рахунки юридичних осіб із залишком, що перевищує 250 тисяч доларів США.
Водночас законодавець передбачив виняток для дрібних власників: електронні гаманці із середнім денним залишком до 10 тисяч доларів США не підпадають під вимоги звітності. Це має зменшити адміністративне навантаження на роздрібних емітентів і не створювати надмірного тиску на пересічних користувачів.
Які дані передаватимуть за кордон
У межах обміну за стандартом CRS іноземні податкові органи отримуватимуть таку інформацію: дані про власника рахунку, країну податкового резидентства, номер рахунку, залишок коштів, а також окремі види доходів — відсотки, дивіденди та доходи від продажу активів. Для українців, які тримають значні суми на закордонних криптобіржах, це означає кінець анонімності.
У Державній податковій службі наголошують: впровадження CRS 2.0 є важливим кроком для інтеграції України до глобальної системи податкової прозорості. ДПС уже анонсувала проведення спеціального воркшопу за підтримки ОЕСР, під час якого фінансовим установам роз'яснять практичні аспекти застосування нових правил.
Що робити власникам криптоактивів
Власникам значних криптоактивів варто заздалегідь подбати про документальне підтвердження походження коштів. Особливо це стосується тих, чий баланс наближається до порогових значень. Варто також враховувати, що зволікання бірж із впровадженням нових процедур може призвести до неповної або несвоєчасної звітності за 2026 рік — а це вже ризик штрафних санкцій для самої установи, які можуть опосередковано вдарити й по клієнтах.
Раніше портал Знай повідомляв, пенсії, зростання платіжок та податки: що зміниться у липні.
Також наш портал інформував, оренда житла з'їсть майже чверть доходу: хто заплатить податки.
Більше деталей читай у матеріалі: на врожай встановили ліміти: українців змусять платити податки.
