Злочини із застосуванням штучного інтелекту — це не сценарій фантастичного фільму, а реальність, із якою українці стикаються вже сьогодні. Кіберполіція фіксує дедалі більше випадків, коли зловмисники через ШІ підробляють голоси родичів, начальників або навіть держслужбовців, щоб виманити гроші чи персональні дані.
У межах проєкту "Запитай у МВС" у відомстві розповіли, що кіберполіція працює одразу за трьома напрямами: виявлення та документування злочинів із використанням цифрових технологій, розробка інструментів для розпізнавання ШІ-контенту, а також підвищення цифрової грамотності громадян. Про це повідомляє "Інформатор".
Найнебезпечнішим інструментом сучасних аферистів у МВС називають дипфейки — підроблені відео або аудіо із зображенням реальних людей. У режимі реального часу шахрай може імітувати голос і зовнішність знайомої людини. Жертва отримує відеодзвінок нібито від родича чи керівника — і виконує будь-які вказівки: переказати гроші, скинути код із SMS, передати дані картки.
Окрему загрозу становлять фейкові акаунти держустанов у соцмережах і месенджерах. Шахраї копіюють оформлення офіційних сторінок сервісних центрів МВС, банків, податкової, використовують логотипи та фейкові відгуки "клієнтів". Жертвам пропонують купити посвідчення водія чи інші документи — гроші зникають, а "документ" не відображається в жодному реєстрі. Крім фінансових втрат, людина ризикує отримати кримінальну відповідальність за використання підробки.
Як захиститися від ШІ-шахраїв: 5 правил від МВС
У відомстві сформулювали конкретні правила безпеки, які допоможуть українцям не потрапити в пастку:
- Критично оцінюйте будь-яке відео чи аудіо, де вас просять переказати гроші або передати особисті дані. Навіть якщо на екрані — обличчя знайомої людини, це може бути дипфейк.
- Перевіряйте через інший канал зв'язку. Отримали тривожний дзвінок чи повідомлення — зателефонуйте людині особисто за номером, який ви знаєте, а не за тим, з якого надійшов виклик.
- Не переходьте за підозрілими посиланнями та не встановлюйте програми на прохання незнайомців. ШІ використовують для фішингових атак і генерації шкідливого ПЗ.
- Не передавайте паролі, коди з SMS і дані карток. Жодна державна установа чи банк не вимагають такої інформації через соцмережі або месенджери.
- Повідомляйте про підозрілий контент через офіційний сайт кіберполіції: ticket.cyberpolice.gov.ua.
У МВС також наголошують на безпеці домашньої мережі Wi-Fi. Незахищений роутер дозволяє зловмисникам перехоплювати паролі, дані банківських карток і особисту переписку. Кіберполіція радить обирати пристрої з протоколами WPA3 або WPA2, встановлювати надійні паролі, вимикати функцію WPS і регулярно оновлювати програмне забезпечення. А в публічних мережах — кафе, аеропортах, ТРЦ — фахівці рекомендують використовувати VPN і в жодному разі не здійснювати фінансових операцій.
Раніше портал Знай повідомляв, 86 000 грн втратили троє українців: шахраї атакували через месенджери, соцмережі та фейкову роботу.
Також наш портал інформував, шахраї взяли кредит на ваше ім'я: чи потрібно платити.
Більше деталей читай у матеріалі: шахраї під виглядом служби безпеки банку змушують українців знімати всі гроші з рахунків.
